Зі звіту доктора Карла Штумппа від 31 жовтня 1942 р. про становище етнічних німців на Волині і середньому Подніпров’ї 

Згідно з новим розпорядженням, постачання продовольства фольксдойче регулюється таким чином, що їхнє становище з харчуванням можна охарактеризувати як більш-менш достатнє.

Однак, подекуди спостерігається гострий дефіцит картоплі, оскільки навесні 1942 року не було в наявності достатньої кількості насіннєвого матеріалу, і тому вирощування картоплі довелося обмежити малими площами. У зв'язку з цим необхідно вжити заходів, щоб забезпечити фольксдойче більш задовільне постачання картоплі.

Було б добре, якби кожна родина, або принаймні родини з великою кількістю дітей, отримали по корові. У Нікопольському окрузі генерального комісаріату Дніпропетровськ кожна родина отримала корову. В інших районах корови були утримані колективами, внаслідок чого селяни не можуть отримувати молоко для власних потреб.

Справедливим рішенням було б прирівняти фольксдойче в Україні у питаннях продовольчого забезпечення до представників Рейху, які тут працюють.

[…]

У німецьких колоніях, а подекуди і в містах, іноді можна побачити таку картину: люди закутані в лахміття, а навколо ніг у них обмотаний шматок грубої тканини або гуми. Трапляються випадки, коли у багатодітних сім’ях діти влітку бігають голі, а взимку їх кладуть на солом’яну підстилку біля печі і накривають ганчірками. Оскільки багато дітей не мають ані одягу, ані взуття, вони не зможуть відвідувати школу цієї зими, як і попередньої.

Важко сказати, чого саме бракує найбільше в одязі. Одне відомо напевно: люди стоять бідні й безпорадні. Вони повинні отримати щось, щоб надіти на тіло, а також, хай і примітивне, але взуття. Як можна найшвидше та найефективніше зарадити цьому лихові, вже неодноразово повідомлялося відповідним органам. Залишається сподіватися, що допомога невдовзі надійде і принаймні найгостріша потреба буде полегшена.

(Джерело: Центральний державний архів вищих органів влади України)