Марки Укрпошти Серія поштових марок
«Національні меншини в Україні. Німці»

28 серпня 2020 року Укрпошта ввела в обіг поштові марки «Німці» серії «Національні меншини в Україні», які присвячені історії та культурі німецької меншини в Україні. Серію розпочато Укрпоштою у 2015 році випуском, присвяченим кримським татарам. У 2016 році продовженням серії стали поштові марки «Євреї», у 2017 – «Роми», а у 2019 – «Греки».

Марки Укрпошти на тему німецької меншини в Україні Серія поштових марок
«Національні меншини в Україні. Німці»

У межах серії «Національні меншини в Україні. Німці» Укрпошта випустила чотири поштові мініатюри:

• «Танок Штернполька»
• «Різдво»
• «У полі»
• «Замок Шенборнів»

Церемонія спецпогашення поштових марок Серія поштових марок
«Національні меншини в Україні. Німці»

У церемонії спецпогашення поштових марок, яка відбулася 28 серпня у Києві, взяли участь Посол Федеративної Республіки Німеччина в Україні Анка Фельдгузен, Єпископ Німецької євангелічно-лютеранської церкви України Павло Шварц, голова Ради німців України Володимир Лейсле, а також начальниця Управління філателістичної продукції Укрпошти Наталія Мухіна.

Над ескізами поштових марок працював відомий український художник Миколай Кочубей. Консультативний супровід роботи здійснював історик, доктор Альфред Айсфельд та колектив Ради німців України.

До поштової марки випущено конверт «Перший день» та виготовлено штемпель спецпогашення. Тираж кожної поштової марки – 130 000 примірників.

Для першої теми серії поштових марок було обрано Різдво — одне з найважливіших і найтепліших традиційних свят, яке має глибоке коріння в німецькій культурі. Саме німецькі колоністи принесли в Україну звичай прикрашати оселю різдвяною ялинкою, що сьогодні став невід’ємною частиною українських святкових традицій.

У центрі марки — діти, які співають різдвяну пісню на фоні прикрашеної ялинки, під акомпанемент органу. Обраною композицією стала всесвітньо відома «Тиха ніч» („Stille Nacht“), яка ще наприкінці ХІХ століття звучала під час різдвяних богослужінь у німецьких громадах України.

Образ Ріхтера на марці

Образ музиканта на марці натхненний постаттю Теофіла Ріхтера — видатного органіста, композитора, професора консерваторії, представника німецької меншини та батька всесвітньо відомого піаніста Святослава Ріхтера. Теофіл Ріхтер викладав у Житомирі та Одесі, а його трагічна доля під час радянських репресій — яскраве свідчення складної історії німецької громади в Україні. У 1941 році він був розстріляний, а згодом — реабілітований посмертно у 1962 році.

Барельєф на честь Теофіла Ріхтера

У Лютеранському кафедральному соборі Святого Павла в Одесі сьогодні можна побачити барельєф на честь Теофіла Ріхтера, а поза музиканта на марці майже точно повторює його зображення на цьому меморіалі.

Серія поштових марок «Національні меншини в Україні. Німці»Концепція «Традиційне свято»

Серія «Німці» складається не лише з чотирьох тематичних поштових марок, а й доповнена спеціально оформленими полями (купонами) навколо маркового блоку. Ці елементи мають високу філателістичну цінність і містять додаткові візуальні символи та деталі, що поглиблюють змістовне наповнення серії. Саме завдяки їм марковий блок перетворюється на цілісну мистецьку композицію, здатну розповісти значно більше, ніж окрема поштова марка.

Поштова марка, присвячена темі Різдва, оточена декоративними полями, які вміщують велику кількість символічних деталей, що розкривають глибину святкових традицій німецької спільноти.

Сцена народження ХристаКонцепція «Традиційне свято»

Серед елементів декору — Адвентовий вінок (Adventskranz) із чотирма свічками, які послідовно запалюють щонеділі під час Адвенту — періоду очікування Різдва. Сцена народження Христа, зображена на марці, є алюзією на „Krippenspiel“ — традиційну різдвяну інсталяцію з фігурками, яку з любов’ю створюють у багатьох німецьких родинах.

Зображення школиКонцепція «Традиційне свято»

Окремий елемент — зображення школи, що відсилає до важливої культурної риси німецьких колоністів — пріоритету освіти. За словами краєзнавців, католицькі колоністи спочатку зводили храм, а потім — школу, натомість лютерани перш за все будували школу, і лише згодом — церкву. Наскільки ця думка точна — сказати важко, однак факт глибокої уваги до освіти дітей у німецьких поселеннях — беззаперечний.

Група людей у карнавальних костюмахКонцепція «Традиційне свято»

Цікавою деталлю є й група людей у карнавальних костюмах, що відсилає до звичаїв лужицьких сербів — корінного слов’янського населення, яке мешкає на південному сході Німеччини. Вони зберегли яскраві обрядові традиції, зокрема й святкові переодягання.

Весільний звичайКонцепція «Традиційне свято»

На іншому фрагменті поля зображено молоду пару з дворучною пилкою — натяк на весільний звичай, що й досі живий у деяких громадах. Після шлюбної церемонії молодята спільно розпилюють колоду — символ єдності, співпраці та подолання труднощів разом.

Поштова марка
«Замок Шенборнів» архітектура — свідчення німецького сліду в історії містобудування України

Центральним об'єктом поштової марки, присвяченої архітектурній темі, став Замок Шенборнів — колишня резиденція та мисливський будинок графів Шенборнів, збудований у 1890–1895 роках графом Ервіном Фрідріхом фон Шенборн-Бухгаймом. Сьогодні в будівлі розташований санаторій «Карпати» (село Карпати, Мукачівський район, Закарпатська область). Замок оточений мальовничим парком з дендрарієм і декоративним озером, створеним за принципами європейського ландшафтного дизайну.

Брама Заборовського Концепція «Aрхітектурна спадщина»

Брама Заборовського (1746 рік, Київ) — парадний в’їзд до резиденції київських митрополитів, яскравий приклад українського бароко. За припущеннями дослідників, її автором був архітектор німецького походження Йоганн Шедель.

Лютеранський кафедральний собор Святого Павла Концепція «Aрхітектурна спадщина»

Лютеранський кафедральний собор Святого Павла в Одесі — головний храм лютеранської громади міста, знаковий зразок неоготичної сакральної архітектури Півдня України.

Шарівський палац Концепція «Aрхітектурна спадщина»

Шарівський палац («Цукровий замок», Харківщина) — розкішна неоготична резиденція кінця XIX століття, що належала цукровому магнату Леопольду Кенігу. Палац славився передовими технологіями свого часу: власною електростанцією, господарськими будівлями, кінними екіпажами, ретельно доглянутим парком з екзотичними рослинами. Кеніг не шкодував коштів на розбудову маєтку, запрошуючи найкращих європейських майстрів.

Портрет графа фон ШенборнаКонцепція «Aрхітектурна спадщина»

Лотар Франц фон Шенборн започаткував переселення німців на Закарпаття. Один з його нащадків побудував мисливський замок, зображений на поштових марках.

Реклама пива Концепція «Aрхітектурна спадщина»

Pеклама пива одного з пивоварних заводів, заснованого німцями у 1862 році.

Кінні екіпажі та коляски Концепція «Aрхітектурна спадщина»

Кінні екіпажі та коляски, вироблені в ремісничих майстернях німецьких колоністів.

Драматична сцена депортації німців з УкраїниКонцепція «Aрхітектурна спадщина»

Драматична сцену депортації німців з України, що розміщена в правому нижньому куті композиції — як нагадування про трагічні сторінки історії спільноти.

Поштова марка «У полі» економічна спадщина німецької громади

Ця марка присвячена внеску німецької громади у розвиток сільського господарства та економіки України. Центральний елемент зображення — залізний плуг, символ аграрного прогресу. Саме німецькі переселенці замінили традиційну дерев’яну соху на сучасні металеві плуги, які вони не лише використовували, а й виробляли у великих масштабах.

Зокрема, фабрики Гена на півдні України та ремісничі цехи в менонітських колоніях уздовж Дніпра стали центрами виробництва плугів та іншого сільськогосподарського інвентарю. Крім техніки, колоністи активно займались розведенням племінних тварин. Так, у Причорномор’ї особливо цінувалась «фризька» (або «німецька») порода рудої корови — відома своєю витривалістю та невибагливістю. На самій марці зображені кінь і корова, як символи аграрного достатку.

Поштова марка «У полі» економічна спадщина німецької громади

На полях марки — підприємці та піонери сільськогосподарського прогресу

Оформлення полів навколо марки доповнює головний сюжет численними відсилками до:

• розвитку промисловості,
• сільськогосподарської техніки,
• німецьких колоній як зразку аграрної модернізації,
• племінного тваринництва,
• фабрик і ремісничих майстерень.

Також тут розміщені портрети визначних підприємців німецького походження, які відіграли ключову роль у формуванні економічного ландшафту Півдня України.

Леопольд Кеніг Концепція «Типова професія або внесок у розвиток економіки»

Леопольд Кеніг (1821–1903) — промисловець, «цукровий король», власник маєтків у Шарівці й Тростянці, один із найбагатших підприємців Російської імперії. Його фабрики стали осередками передових технологій та промислових інновацій.

Софія Фальц-Фейн Концепція «Типова професія або внесок у розвиток економіки»

Софія Фальц-Фейн (1839–1919) — підприємниця, мати засновника заповідника «Асканія-Нова» Фрідріха фон Фальц-Фейна. Вона володіла найбільшим в імперії вівчарським господарством, виноробнею, кондитерською фабрикою, портом «Хорли», консервним заводом у Херсоні, де виготовляли м’ясні та рибні консерви під торговою маркою із зображенням Золотої рибки на велосипеді. Її називали «Господаркою Херсонських степів», а сучасні історики часто згадують її як символ жіночого підприємництва тієї епохи.

Ця поштова марка — не лише шана минулому, а й візуальна розповідь про інновації, працю й сталий розвиток, які німецька громада принесла на українську землю.

Поштова марка «Танок Штернполька» живе втілення культурної пам’яті

У центрі марки «Танок Штернполька» художник Миколай Кочубей зробив витончену відсилку до відомої гравюри Альбрехта Дюрера «Селянська пара танцює» (1514).

Поштова марка «Танок Штернполька»

На полях марки — музика, рух і коріння

Оформлення полів навколо марки продовжує тему:

• майське дерево у повний зріст,
• музиканти і танцюристи в яскравих традиційних костюмах,
• пари з регіонів Німеччини, з яких найбільше колоністів переселилися до України — зокрема з Вюртембергу, Пруссії, Баварії та Швабії.

Травневе дерево Концепція «Народний костюм у танці»

Герої на марці — чоловік та жінка в народних костюмах виконують танець на фоні традиційного травневого дерева (Maibaum), що є символом оновлення, весни та радості.

Травневе дерево, прикрашене стрічками та вінками, є символом, який щорічно встановлюють у селах та містах Німеччини, Австрії, Чехії, Словаччини, Скандинавії та інших країн. Навколо нього традиційно влаштовують хороводи, танці та змагання, що робить його важливим осередком святкової культури.

Піаніст Святослав Ріхтер Концепція «Народний костюм у танці»

У верхній частині марки, над візерунком готичної арки, стилізованої в дусі неоготики, характерної для німецьких кірх в Україні, зображено Святослава Ріхтера — всесвітньо відомого піаніста, нащадка німецької громади в Україні.

Конверт «Перший день» та штемпель спецпогашення символи пам’яті, єднання та відродження

До серії поштових марок «Національні меншини в Україні. Німці» було випущено конверт «Перший день» та створено штемпель спецпогашення, що додає філателістичній події особливої символіки.

Штемпель виконаний у вигляді птаха фенікса — вічного символу відродження з попелу. Його крила прикрашають прапори Німеччини та України, що уособлює міцний міст дружби, відновлення історичної пам’яті та стійкий розвиток німецької громади в Україні.

Колаж на конверті — історія, вписана в образи

Оформлення конверту виконане у формі колажу, що об’єднує ключові символи історико-культурної спадщини німецької громади в Україні:

• У центрі — портрет Фрідріха фон Фальц-Фейна, засновника заповідника «Асканія-Нова», на фоні південних степів.
• Вище — різдвяна зірка, стилізована за мотивами вітражів, і профіль кірхи, схожий на Лютеранську церкву Святих Петра і Павла (с. Зміївка, 1885 рік).
• Окрема деталь — книга з написом «Асканія Нова», як нагадування про цінність освіти, а також про важливість збереження природи та культурної спадщини.
• Коні у запрягу, які везуть мішки із зерном, втілюють активний розвиток племінного тваринництва серед німецьких колоністів, їхній передовий досвід та впровадження інновацій у сільське господарство — плуг, водяні млини, сільгосптехніка та організація праці.

Цікавий факт

На перших ескізах художник зобразив волів у запрягу — що не відповідало традиціям німецьких колоністів, які переважно використовували коней. Завдяки вчасній консультації з доктором Альфредом Айсфельдом вдалося виправити елемент і зробити зображення більш історично точним.