Вітальні листівки поч. ХХ ст.
Листи із заслання Якова Шардта до дружини Катерини Луговенко-Шардт, м. Томськ (Росія), 1939 р.
Фрагменти з родинного альбому Дукарт-Шардт, який створювався з 1889 р. по 1938 р
Серветки ручної та машинної роботи Леоніли Шардт, поч. 1950-х рр. та 1960-х рр.
Килими виконані старим німецьким килимовим швом. Усі фрагменти орнаментів були взяті зі старих журналів для вишивки Шардт Леоніли Яківни. Один із представлених килимів вишивали чотири покоління родини Шардт: Катерина Шардт-Луговенко, Леоніла Шардт, Ангеліна Шардт, Ірина Дагістан.
Фото 1933 р., на якому зображені Ейфелева вежа та деревʼяний будиночок ручної роботи, зроблені Яковом Шардтом.
Ейфелева вежа ручної роботи, виконана у техніці «різьба по фанері» Яковом Шардтом, 1929 р
Деревʼяний будиночок ручної роботи, виконаний у техніці «різьба по фанері» Яковом Шардтом, 1931 р.
Деревʼяний тримач, виконаний у техніці «різьба по фанері» Яковом Шардтом, 1931 р.
Рамки для листівок ручної роботи, виготовлені Яковом Шардтом, 1931 p.
Вишита наволочка на подушку ручної роботи, виконана Катериною Луговенко-Шардт, 1970 р.
Вишита наволочка на подушку ручної роботи, виконана Леонілою Шардт, 1980 р.
Вишита наволочка на подушку ручної роботи, виконана Ангеліною Шардт, 1986 р.
Вишита скатертина ручної роботи, виконана Леонілою Шардт, 1987 р.
Серветки, виконані машинною вишивкою. Леоніла Шардт, 1991 р.
Вишита серветка ручної роботи. Катерина Луговенко-Шардт, 1947 p.
Вишивка-аплікація, машинна робота. Леоніла Шардт, 1991 р.
Родинний предмет побуту, кінець XIX ст.
Подарунки Якова Шардта своїй дружині, Катерині Шардт, 1925-1935 pp.
Родинні реліквії: цукорниця, молочник, виготовлені на фабриці Гарднера, та металево-керамічний піднос, 1958 р.
Виставка представляє предмети ручної роботи, виконані в старовинних німецьких ремісничих техніках, предмети побуту, що відображають традиційний німецький устрій сім'ї, а також фотографії з сімейної колекції Ангеліни Шардт, Президентки ГС «Асоціація німців України».
Історія переселення німців з Німеччини в нашу країну бере свій початок з відомих маніфестів 1762 і 1763 років імператриці Катерини II, яка запросила іноземців, насамперед європейців, у тому числі німців, і дозволила їм «в'їжджати в нашу державу і селитися там, де вони побажають, щоб відкрити якнайшвидше найсприятливіші місця для заселення і поселення людей, які до цього часу залишалися пустими».
Перший потік переселенців з-за кордону розпочався у Поволжі, а на початку ХХ століття європейські колоністи прибули до Новоросії, Бесарабії, Криму і навіть до Кавказу. Перші німецькі колонії були засновані і на Миколаївщині біля річки Березань у 1809 році. Дивовижна працьовитість, національна єдність і солідарність дозволили німецьким колоністам стати провідними виробниками.
Ангеліна Шардт народилася в Миколаєві. Прадід Ангеліни, Йосип Шардт, був підприємцем і філантропом. Його син Яків, дідусь Ангеліни, був заарештований у 1937 році за наклепом і помер у таборі в 1941 році.
Мати Ангеліни, Леоніла-Вікторія Шардт, була піаністкою і викладала в музичній школі в Миколаєві. Ангеліна Сергіївна також музикантка (піаністка) за фахом. Вона викладала в музичній школі, а потім працювала заступницею директора школи. З 1995 року Ангеліна Сергіївна займається громадською діяльністю, спрямованою на відродження мови, традицій та культури етнічних німців у нашій країні, реалізовує соціальні та культурні проєкти, є авторкою та незмінною керівницею проєкту «Зустріч поколінь». У рамках цього проєкту художники німецького походження різних вікових груп щороку зустрічаються на пленерах, які створюють чудову можливість для обміну багатим досвідом та для ознайомлення з сучасними підходами до образотворчого мистецтва. За роки існування проєкту зібралася велика колекція живопису та творів прикладного мистецтва, які експонуються в різних містах України.
Кожна родина має свою систему цінностей. Для Ангеліни Шардт найвищою цінністю є пам'ять про родину. Вона твердо переконана, що наша сила – в нашому корінні. І продовжуючи свій рід, ми повинні знати і пам'ятати, хто ми є, звідки походимо, де могили наших пращурів і пам'ятати про землю, яка виростила і любить нас, своїх дітей, і дає нам надію на світле майбутнє.